Діалог як інструмент сталого розвитку громади: перешкоди та досягнення

14 березня 2018 року в Premier Hotel Rus, що в Києві відбулась презентація-обговорення «Діалог як інструмент сталого розвитку громади: перешкоди та досягнення», що є плановим заходом в рамках проекту «Розбудова інфраструктури миру в Україні», котрий реалізує Інститут миру і порозуміння за підтримки «Ініциатива за мирні зміни» та UK Aid.

Вступне слово мав Представник посольства Великої Британії в Україні Фіона Кохлан, Ентоні фореман – представник Ініціатива за мирні зміні презентував сам проект «Розбудова інфраструктури миру в Україні», після чого голова правляння Інституту миру і порозуміння Роман Коваль розповів про діалог як інструмент сталого розвитку, а також про досвід використання діалогу як інструменту для вирішення конфліктів та прийняття рішень у громаді.

На заході були присутні Народні депутати України: Заружно Валерія, Одарченко Юрій, Веселова Наталія та Сенченко Андрій. Також Колтун Вікторія - експерт Академії державного управління при Президенті України.

«Інститут миру і порозуміння, що реструктуризувався з Українського центру порозуміння у 2013 році для себе обрав більш практичну місію ніж ту, що звучала до того, - «Змінювати підходи до вирішення конфліктів з суперницьких на співробітницькі», ми вирішили, що тепер нашим фокусом буде насправді «побудова діалогу заради розвитку груп, організацій та громад, з метою досягнення позитивних і стійких змін». Але тоді ми ще не знали, що очікує на Україну в 2014-2015 роках, і тепер ми знову задумуємось над зміною місії, адже на широкий загал, вибачте, слово діалог стало ну майже лайливим словом. Що з діалогом не так? У мене є цитата з одного дослідження яке було проведене нашою колегою Тетяною Кісельовою, з якою ми плідно і тісно співпрацюємо і її колегами з центру Фот пиз медиейшн, в якому вони з’ясовували практику розвитку діалогу у нас в країні та дійшли наступного висновку: різні концепції діалогу та надмірне використання терміну діалог створює ризик підриву його цінності та додає складності вже досить розмитому значенню діалогу як інструменту трансформації конфлікту…»

Роман пояснює, що коли в Україні почався збройний конфлікт і увага міжнародного суспільства була прикута до України, до нас потекли гроші донорської допомоги, відповідно з’явилася купа організацій які почали швидко проводити діалоги, без фахової підготовки, через що, зараз поняття діалогу зовсім втратило своє первісне значення, діалогом почали називати все що завгодно.

Що не є діалогом? «Діалогом не може називатися процес, коли до особи, що є на верхівці ієрархічної ланки намагаються докричатися люди, а він каже, що почує кожного, круглий стіл, як думають зазвичай не є діалогом, зустріч на площі біля церкви у воскресний день мера міста з громадянами теж не є діалогом. Це може бути методом комунікації, а не діалогом-процесом прийняття рішень і вирішення конфліктів».

 

Що є правильним діалогом? Ключові характеристики: Це спеціально підготовлений груповий процес, тобто діалог не може бути спонтанним, в процесі мають брати участь не більше 20 осіб, адже для більшої кількості осіб буде важко створити такі умові, в котрих кожен буде мати змогу висловитись. Якщо є необхідність провести діалог для більшої кількості учасників – запрошуються додаткові фасилітатори. Процес завжди відбувається за допомогою ведучого – фасилитатора, котрий полегшує та налагоджує комунікацію між людьми, головним завданням котрого зробити так, щоб всі почули і зрозуміли один одного, що вимагає шаленої майстерності і підготовки, більше того, фасилитатор має брати на себе відповідальність за процес. Метою діалогу є покращення розуміння і як наслідок покращення стосунків між учасниками. Найчастіше процес діалогу спрямований на прийняття рішень, але так само його можна використовувати задля вирішення конфліктів. І найголовнішою характеристикою діалогу є те, що цей процес представляє рівні можливості людей висловлювати власні думки.

В другій частині заходу учасники мали змогу розібрати та віднайти відповіді на виклики, що стали на шляху до поширення діалогового підходу у процесах прийняття рішень щодо розвитку громад на місцях працюючи у групах, після чого презентували свої напрацювання.

Наприкінці роботи заключне слово мала Народний депутат Заружко Валерія, котра наголосила на важливості для України розбудови інфраструктури миру та неодмінний ефективності діалогу як інструменту для розвитку громади, в особливості на сході України.

Також під час заходу Інститутом миру і порозуміння було презентовано колективне напрацювання групи експертів, а саме Стандарти практик діалогу з якими можна ознайомитись за посиланням.

 

comments powered by Disqus