Проект “Мережа безпеки в громадах Донецької області”, - інтерв'ю Романа Коваля

В рамках проекту ПРООН з робочою назвою “Мережа безпеки в громадах Донецької області” Роман Коваль - голова правління Інституту Миру і Порозуміння в чергове відвідує місто Краматорськ. Коротке інтерв’ю про проект та на якому етапі він знаходиться.

 

Дар’я: Романе, розкажіть, будь ласка, коротко, що це за проект та на що він спрямований?

Роман: Проект англійською мовою називається “early warning system” - “Створення моделі раннього попередження ситуацій небезпеки” - це ідея, яка приписується, Жану Полу Лідераху. Вона говорить про те, що насправді, конфліктний потенціал може зростати в суспільстві і особливо це небезпечно в зоні діючого конфлікту. В даному випадку ми говоримо про те, що у людей, які змушені виживати на території близької до лінії зіткнення, виникає багато потреб, які пов’язані з відчуттям небезпеки. Цей проект спрямовано, і в тому числі на те, щоб допомогти громадам, які розташовані уздовж лінії розмежування в Донецькій області, (Загалом дев’ять громад які об’єднані в три кластера) відслідковувати цю ситуацію, моніторити ії та якомога швидше знаходити шляхи задоволення тих потреб, з якими зіштовхуються люди. І ці потреби не підпадають під категорію так званих “hard security”, тобто, “жорсткої небезпеки”, пов’язаної з бойовими діями, а скоріше стосуються так званої категорії “human security”, тобто, того, що потрібно людини, для того, щоб почуватися у безпеці. Якщо ми просто замислимося, що нам потрібно для того, щоб почуватись більш-менш впевнено і спокійно стосовно нашого власного життя, то це багато речей: стабільна зарплата, можливість придбати їжу, дах над головою, спокій, низький рівень правопорушень на вулицях і ще багато різних речей, які підпадають під категорію “людських потреб”, базових людських потреб, котрі описував Абрахам Маслоу. Тобто, ідея проекту полягає в тому, щоб відібрані монітори в цих громадах регулярно, а саме раз на тиждень, спрямовували інформацію координаторам проекту, яка відповідно, обробляється, узагальнюється і заноситься на веб-ресурс, який дозволяє відслідковувати зміни, які відбуваються в становищі цих громад і людей, що там проживають і знаходити шляхи реагування на загострення ситуації. Навіть якщо не загострення, а просто регулярно існуюча проблема, то все одно, проект має на меті регулярні обговорення із залученням моніторів, які звітують про цю інформацію, місцевих органів влади і тих, кого в міжнародній спільноті називають security providers, тобто ті, хто відповідає за безпеку в громадах (правоохоронні органи, ДСНС і т.д.).

 

Дар’я: Отже, якщо я правильно зрозуміла, планується створення системи моніторингу та реагування через інтерактивну мапу на котру будуть наноситись проблемні точки?

Роман: Інтерактивна мапа, вона скоріше для інформування міжнародних організацій, донорських спільнот, які можуть бачити і реагувати вже за рахунок своїх проектів. Те, що буде робити наша організація, це регулярні зустрічі в громадах, зустрічі з представниками органів влади, скажемо так, з тими, хто має повноваження і має якісь ресурси для того щоб відповідати на потреби людей в громадах. І, врешті решт, це проведення діалогів -  зібрання членів громади і спільне обговорення, яким чином ті, чи інші проблеми можуть бути вирішені і які потреби задоволені.

 

Дар’я: Тобто, громада самостійно буде виносити рішення щодо пріоритетності вирішення ситуацій і проблем?

Роман: Ну не зовсім самостійно, по-перше, проектом передбачена допомога фасилітатора, якщо б громада самостійно це робила регулярно, то мабуть, наша участь там була б не потрібна. По-друге, якщо ми включаємо громаду, місцеві органи влади і всі державні структури, що там працюють, починаючи від Збройних Сил України, Цивільно-військового співробітництва, Державної служби реагування на надзвичайні ситуації, тоді так, - громада самостійно це вирішує.

 

Дар’я: Чи вірно я розумію, що за результатами обговорень і діалогів громада зможе отримати мікрогранти на проекти, що допоможуть вирішити місцеві проблеми?

Роман: Мікрогранти, це якраз те слово, тому що дійсно, сума грошей передбачена проектом невеличка і ми більше, насправді, сподіваємося на співпрацю з міжнародною донорською спільнотою, яка в області присутня для того, щоб реагувати на гуманітарні та  інші потреби громад в цьому регіоні. Але так, - в принципі, невеличка підтримка на задоволення нагальних потреб громад стосовно ситуацій небезпеки буде.

 

Дар’я: Яким чином будуть проходити діалоги в громадах, чи будуть вони їх проводити самостійно, чи є визначені терміні, дати в котрих вони мають їх проводити, і в якій мірі буде залучено Інститут Миру і Порозуміння?

Роман: Інститут якраз і буде допомагати  з організацією та фасилітацією цих діалогів, оскільки, для того, щоб громада могла це робити самостійно потрібен  певний потенціал: розуміння, що це за процес, як його треба організовувати і проводити, поки що, такого потенціалу в громадах немає, але є наш координатор в регіоні - Олександр Мітьков, котрий добре відомий всьому фасилітаторському середовищу і багатьом іншим людям, які вже проходили навчання в тренінгах або брали участь в самих діалогах. На сьогоднішній день він є провідним спеціалістом, і в нашому Інституті також. Ми давно працюємо разом і дуже раді, насправді, нашій спільній співпраці.

 

Дар’я: Мікрогранти - це підтримка від партнерів разом з якими Ви організовуєте цей проект?

Роман: Щодо партнерів: залучено три організації це: Інститут Миру і Порозуміння , який переважно, спрощено кажучи, відповідає за роботу з громадами і організацію діалогів, зустрічей і взаємодією з членами громади, також це Фундація 101, яка добре відома українцям, як організація, що здійснює моніторинг пунктів КПВВ через лінію розмежування, і вони в цьому проекті здійснюють дослідження стану громад взагалі, а також моніторинг ситуацій небезпеки, що мають місце в цих громадах, і в Донецькій області загалом. І третя організація - ELVA, яка має грузинське походження та має значний досвід саме в створені подібних моніторингових систем, котра раніше вже мала досвід створення цих моделей “раннього попередженння і реагування на ситуації небезпеки” в Грузії, Лівії та інших країнах.

 

Дар’я: Романе, Ви їздили до Краматорська, поблизу від якого розташований перший кластер, до якого входять цільові громади Новолуганське, Світлодарськ, Миронівка, це була перша поїздка? І на якій стадії там знаходиться зараз проект?

Роман: Насправді, це не перша поїздка, з початку року ми вже декілька разів побували в цих громадах, і зрозуміло, що до початку роботи потрібно було познайомитися з громадою, з людьми, які там живуть і знайти тих, хто буде нашими партнерами у самих громадах, тобто тих, хто зможе регулярно допомагати збирати і передавати інформацію - місцевих моніторів. На наступній зустрічі ми з ними обговорювали ситуації небезпеки, як може виглядати опитувальник, який ми будемо використовувати для того, щоб регулярно збирати інформацію, яка з них потраплятиме в щотижневе зведення, яка має збиратись глобальніше, наприклад, раз на місяць, чи ще менш регулярно, тому що певні події мають шанс ставатись кожного тижня, а деякі рідше. І після цього у нас була спільна зустріч, де ми обговорювали завдання та цілі проекту, це був такий невеличкий навчальний захід, на якому ми розповідали, що таке діалог, як це пов’язано з метою і завданням цього проекту…

Ця остання зустріч була, скоріше, координаційною і спрямованою на налагодження співпраці з системою Цивільно-військового співробітництва ЗСУ в регіоні. Ми зустрічалися з головою координаційної групи паном Русланом Коханчуком та його колегою Ольгою Сальніковою і домовилися про активну співпрацю, тому що,  “Сіміки”, як скорочено їх називають в регіоні, (CIMIC - Civil-Military Cooperation) бачать дуже велику користь від запровадження такого проекту і бачать в ньому серйозну допомогу в тому, що насправді, вони і призвані робити в регіоні, а саме налагоджувати співробітництво між ЗСУ і Цивільним населенням.

 

Дар’я: Партнери проекту будуть збирати і аналізувати інформацію на сході, чи будуть вони її передавати нашим органам спостереження?

Роман: Наша мета - з одного боку з’єднати місцеве населення і тих, хто має ресурси, це - міжнародне товариство, донорські організації, котрі на сьогоднішній день вже присутні в регіоні, надають гуманітарну допомогу, реагують на певні ситуації, що і там відбуваються, розподіляють гранти та сприяють реінтеграції певних груп в тих громадах, де вони зараз намагаються інтегруватись, а також відновлюють території, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, і з другого боку… Зрозуміло, що Українські органи влади, які присутні там, - вони мають свої джерела збору інформації, і вони так само мають бути обізнані про те, що відбувається… Та якщо вони побачать користь в тому, щоб наш проект ділився з ними цією інформацією, то це можливо. Як ми і обговорювали це з “Сіміками”. І наступна наша зустріч як раз має відбутись з представниками Обласної адміністрації, щоб проговорити, яким чином проект буде координувати свої дії з обласною владою.

 

Дар’я: Чи є у вас прогнози щодо цього проекту?

Роман: У мене недостатньо інформації для того, щоб робити прогнози, адже коли ти працюєш вздовж лінії розмежування, то всі прогнози сильно залежать від того, як будуть розвиватися події в збройному конфлікті який триває. Ми самі знаємо, що ця лінія може рухатись, як в одну сторону, так і в другу. Нам би звичайно хотілось, щоб в другу… У мене немає інформації, яка б давала мені можливість робити прогнози, я не знаю що робиться в голові у Путіна, і так само не знаю, про що розмірковують Генерали, що командують нашими збройними силами. 

 

Дар’я: Чи є очікування?

Роман: Очікування...Скоріше сподівання, що запровадження цього проекту, так само як і в інших країнах, а це ми знаємо з досвіду яким з нами поділилася ELVA, допоможуть знизити рівень сприйняття конфліктності і почуття небезпеки у мешканців в цих громадах, де буде відбуватись проект. А також підвищить їх рівень залученості в процеси прийняття рішень для задоволення тих потреб, які виникають майже щоденно на цій території.

Дар’я: Дякую, Романе за змістовне інтерв’ю, з нетерпінням чекаю новин!

 

 

 

 

comments powered by Disqus